Опис досвіду роботи

Опис педагогічної діяльності

 Робота над проблемною темою: «Розвиток логічного мислення, покращення пам’яті, уваги, що забезпечує всебічний розвиток особистості молодшого школяра»

Використання інноваційних технологій, їх форм, методів та прийомів на уроках

Мета та завдання педагогічної діяльності:

-         Формування у дитини вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей , розв’язанням проблемних ситуацій.

-         Оновлення змісту, методів, принципів та засобів навчання;

-         Вивчити варіанти застосування різних технологій на уроках. Вивчити продуктивність застосування різних інноваційних технологій, методів, прийомів та форм роботи на уроках, розкрити педагогічні умови ефективності їх на уроках .

-         Як результат – навчити учнів логічно мислити, вміти розв’язувати проблемні ситуації,розвивати уяву, фантазію, творчі здібності, вміти 

 самостійно приймати рішення і відповідати за них, творчо мислити і генерувати принципово нові ідеї; розвивати ініціативність, винахідливість, вдумливе ставлення учня до практичної роботи; формувати особистість, здатну до подальшої самоосвіти; розвивати індивідуальні якості особистості; сприяти самореалізації учнів.

 Наукове обґрунтування та актуальність теми

Школа віддзеркалює все те, що відбувається у країні.  Сучасне життя - це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Людина має не лише сприймати її, але й певним чином систематизовувати. Така сама вимога висувається й до мислення - воно мусить бути логічним, оскільки без належного обґрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольнити всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має починатися ще зі шкільних років. Тому завдання школи, вчителя саме полягає в тому, щоб навчити дітей змістовно, граматично правильно і стилістично вправно   висловлювати   свої    думки в    усній та писемній формах, чітко і переконливо обґрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.

Головним завданням початкової ланки сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для інтелектуального, соціального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізується через оновлення змісту навчальних програм, методики проведення уроку, форм організації навчально-виховного процесу, гуманізації навчання, в центрі якого стоїть дитина.

У педагогічній психології проблема мислення - одна з найактуальніших. Вона органічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань. Саме за допомогою мислительної діяльності учні набувають знання і нові способи дій.           

Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним задачам приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних задач. Він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі «Серце віддаю дітям»: «У навколишньому світі - тисячі задач. їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді - загадки». Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв’язки між ними.

Те , що увагу і пам'ять дітей треба розвивати, не потребує доказів. Але як це робити? Саме тому я обрала собі тему «Розвиток пам’яті, уваги та логічного мислення молодших школярів", над якою і працюю».

Логічне мислення, будучи вищою мірою інтелектуальної діяльності дитини, проходить тривалий шлях розвитку. На ранніх етапах учень нагромаджує чуттєвий досвід і привчається розв'язувати практичним шляхом ряд конкретних, наочних завдань. Засвоюючи мовлення, він набуває можливості формулювати завдання, ставити питання, будувати докази, розмірковувати і робити висновки. Дитина оволодіває поняттями і рядом розумових дій. Логічне мислення (вміння роздумувати) має велике значення не тільки для засвоєння навчальної програми, а й для уміння  застосовувати ці знання в розв'язанні як стандартних, так і нестандартних завдань. У процесі шкільного навчання мислення дітей продовжує розвиватися, головною рисою його стає спрямованість на оволодіння знаннями основ наук.

К.Д.Ушинський стверджував , що дитина мислить образами, звуками, барвми. Дитяче мислення трактувалось (і трактується досі) як наочно - дійове і наочно-образне, а логічні форми розвиваються у дітей на більш пізніх етапах навчання. Таким чином, будучи за змістом наочно-дійовим і наочно-образним, мислення дітей опирається на практичні дії і в них реалізується.

Одне з найважливіших завдань шкільної програми - розвивати логічне мислення учнів. На відміну від практичного мислення, логічне мислення реалізується тільки словесним засобом. Так уже склалося в розвитку інтелекту людини, що вона має роздумувати, добирати і застосовувати до тієї чи іншої задачі відомі їй правила, прийоми, дії. Вона має порівнювати необхідні зв'язки, групувати різні і розрізняти подібні предмети. Це вкрай складна форма розумової діяльності, і  перш, ніж дитина засвоїть її, вона припускається багатьох типових для школярів  помилок. Вони виявляються в дитячих роздумах; і залежно від того, яке поняття  засвоює дитина та як його використовує, складається характер побудови нею логічного судження.

Працюючи над цією проблемою, я переконалась у тому, що потрібно постійно збагачувати словниковий запас й удосконалювати граматичний лад усного і писемного мовлення школярів, виробляти вміння зв’язно висловлюватись, розвивати етику мовленнєвого спілкування; вчити учнів контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, розвивати важливі мислительні вміння: спостерігати явища і факти, виділяти їх ознаки (істотні і неістотні), порівнювати (знаходити схоже і відмінне), абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причиново - наслідкові зв’язки, робити  самостійні висновки; сприяти розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.

         У своїй роботі намагаюся обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності. Велику роль у навчально-виховному процесі відіграє розвиток уваги молодших школярів. К. Д. Ушинський колись правильно зазначив, що увага це "ті двері, через які проходить все, що входить в душу людини із зовнішнього світу".

           Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку уваги, тим вища ефективність навчання. Неуважність - одна із найпоширеніших причин поганої успішності дітей молодших класів. Виявляється, навчання ставить перед дитиною нові завдання, не схожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх виконання вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. Та  щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині потрібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ. Ці ігри розвивають якості уваги.

                     Образне мислення –крок до творчості

            Сьогодні існує кілька методик, які органічно доповнюючи одна одну, допомагають дитині швидко навчатися процесу творчості, використовувати закони творчості для удосконалення змісту та мотивів навчання. Це методики з розвитку творчої уяви, теорії рішення винахідницьких задач. Уміння користуватися ними значно зменшує час обробки навчального матеріалу, вчить гнучко реагувати на будь-які обставини. Але починати  розкривати творчі здібності треба з формування образного мислення, уяви, пам’яті.

Освіта школярів спрямована загалом на розвиток логічного, раціонального мислення. Однак дослідження останніх років довели, що найкращих результатів у навчанні можна досягти лише завдяки поєднанню образного і логічного мислення (саме таке сприйняття довкілля характерне для більшості визнаних світом геніїв).

           Формування та розвиток образного мислення дає можливість ефективно розвивати пам’ять і увагу, швидко і без усяких зусиль запам’ятовувати тексти, вірші, оволодівати необхідними засобами для успішного здобуття знань і умінь.

У наш час правильним є те, що основним напрямком розвитку школи є поворот навчання до дітей, їх психологічних особливостей. Шкільний курс містить складні предмети, які не всім даються легко, і як результат цього  - втрата зацікавленості у навчанні.

Розпочинаючи роботу  з молодшими школярами, я зіткнулася з проблемами:

·        Слабка підготовка учнів  до школи.

·        Не вміння спілкуватися у колективі.

·        Відсутність навиків самоконтролю.

·        Стереотип мислення.

·        Відсутня система життєвих ціннісних орієнтацій.

Це далеко не повний перелік проблем, з якими учні приходять до школи. Коли приміряєш цей тягар на себе, то стає дуже боляче і за дітей, і за себе.

Як же поєднати розв’язки цих проблем із задачами, які стали перед учителем?

Програма складна, та й діти складні. Де ж той місточок, який з’єднає ці два протилежних береги?

Як говорив французький письменник та літературний критик Анатоль Франс: «Вчитися можна лише весело. Щоб перетравити знання, треба поглинати їх з апетитом». Ці слова стали для мене кредом у  роботі.

Для  реалізації всіх проблем я обрала такі шляхи:

Я повинна зійти з п’єдесталу  і протягнути учням руку співпраці. А якщо вони не захочуть? Що тоді?

Тоді я повинна зацікавити їх.

Вже 2 роки я працюю над проблемою „Розвиток образного мислення, покращення пам’яті, уваги у молодших школярів”. Свою роботу я запланувала у 3 етапи.

На першому, підготовчому етапі,  поставила для себе мету, завдання, зміст реалізації проблеми.

Головною метою у моїй роботі стало формування у дитини вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язанням  проблемних ситуацій.

Об’єкт дослідження - процес навчально-виховної роботи з  молодшими школярами в системі діяльності загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методична система формування образного мислення учнів школи І ступеня.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

·        Опрацювати філософські, естетичні, психолого-педагогічні та методичні дослідження з окресленої проблеми.

·        Виявити основні фактори, які впливають на підвищення рівня сформованості образного мислення у молодших школярів.

·        Ознайомитися з передовими досвідами вчителів, роботи яких містять аспекти формування образного мислення.

·        Дібрати  методи навчання, які сприяють формуванню та розвитку образного мислення.

На другому етапі мною здійснювався пошук оптимальних шляхів, вибір методів і прийомів активізації образного мислення учнів.

Методологічною основою дослідження стали праці відомих учених з психології творчості, становлення і розвитку творчої особистості (І.Бех, Д.Богоявленська, Ю.Гільбух, О.Брушлинський, Г.Костюк); психолого-педагогічних основ розвитку образного мислення (А.Ананьєв, Л.Виготський, Г.Гачев, Є.Раппопорт, Б.Теплов, П.Якобсон).

На третьому етапі я перейшла до формування образного мислення у школярів шляхом розвитку образної пам’яті,  створення власних образів,  уяви.  Цього я досягала шляхом колективної діяльності із використанням таких методів:

·        „Листівки”;

·        „Входження в картину”;

·        „Фотограф”;

·        „Ейдетика”.

Розвиток образного мислення повинен стати і метою, і засобом навчання. Метою – у плані формування вічного, засобом – у плані умов продуктивного навчання. Для конструктивного та цілеспрямованого, а не „сліпого” та „броунівського” вирішення цієї проблеми я впроваджую у своїй роботі метод „Листівок”, який використовую на будь-якому етапі уроку.

Так, при актуалізації опорних знань  на уроці української мови пропоную учням: «Я буду показувати вам листівки і називати слово, яке  не пов’язане з малюнком. Ви  складаєте образ названого слова і за допомогою цього малюнка асоціюєте його. Потім при повторній демонстрації листівок ви будете пригадувати образи і називати озвучене мною слово». Я пропоную сісти у позу «Візника» (спинки рівні, ноги дружно, руки на колінах) і демонструю листівки. Наприклад, озвучене слово «автобус», а на листівці зображено Діда Мороза на лижах. Міркуємо так: у Діда Мороза лижі, а це спосіб пересування, як і автобус. Уявляємо собі, що він за кермом автобуса розвозить малятам подарунки».

Або, озвучене слово «сукня», а на листівці зображена квітка блакитного кольору. Відповідь учениці з класу була такою: „Я  запам’ятала це слово тому, що у моєї мами є улюблена сукня блакитного кольору з квітами”.

За допомогою методу «Листівок», я  намагаюся дібрати блок слів, які б відповідали темі уроку, чи назві оповідання, з яким діти познайомляться. Наприклад, за допомогою листівок діти написали словниковий диктант із такими словами: „Руда, хитра,любить полювати на зайців, мишей,  ”. Потім звучить проблемне питання: „З ким або з чим асоціюються ці слова?”. Діти відповідають: „З  лисицею”. Вчитель: „Ось сьогодні ми й познайомимося з віршем І.Січовика „Хитра лисиця ”.

Таку форму роботи  я використовую і на уроках розвитку зв’язного мовлення. Так, при написанні переказу листівки використовуються для запам’ятовування ключових слів.

Своєрідністю образного мислення молодшого школяра є його наочно-дієвий характер. Формувати образне мислення в учнів - означає виховувати потребу в знаннях, збагачувати дітей системою знань, умінь і навичок, сучасними способами пізнання навколишнього світу.

Активно у своїй роботі впроваджую метод „Входження в картину”. Протягом навчального року мої учні вивчають до 15 картин. При цьому чітко називають її назву, автора та дають короткий аналіз. Я можу задати лише 3 питання:

- Що ви бачите на картині?

- Що побачили такого, що ще ніхто не сказав?

- Як би ви назвали цю картину і чому?

Відповіді учнів можна почути різні. Кожен бачить своє: одні бачать те, що зображено на першому плані картини, інші заглиблюються у віддалені сюжети. Так, при входженні в картину К.Коровіна „Взимку”, на запитання: „Що ви бачите на картині?” лунали такі відповіді учнів:

- Я бачу замореного коня.

- Я бачу ганчірку на заборі.

- Я бачу, що кінь готується їхати на базар.

Інколи відповіді бувають нісенітними, проте діти чітко складають власний образ і запам’ятовують сюжет картини.

Після обговорення я „розкриваю карти”: оголошую назву картини, її автора, коротко аналізую її. Важким, звичайно, для учнів є запам’ятовування прізвищ художників. Але і в цьому стають у нагоді методи образного мислення. Так, після оголошення вчителем автора, назви, аналізу картини І. Рєпіна „Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Продовжується діалог:

- Знайдіть на картині самого смішного запорожця. А чому ви його вважаєте смішним?

Діти:

- Тому, що він самий здоровий і найсильніше сміється.

Учитель:

- А ще він самий товстий, і складається таке враження, що його одяг на ньому зараз «репне».

Це слово схоже з прізвищем автора картини – Рєпін.

Таким чином учні запам’ятали і автора картини „Взимку” К.Коровіна.

Автора картини „Дев’ятий вал” Айвазовського запам’ятали за допомогою уяви і демонстрації її під час фізкультхвилинки: „Ай, розбили вазу!”

Метод «Входження в картину» можна використовувати на будь-якому уроці. Наприклад:

№	Урок	Тема уроку	Назва та автор картини
1.	Математика	Склад числа 4	І. Шишкін «Ранок у сосновому лісі»
2.	Природознавство	Природні явища	І. Айвазовський «Дев’ятий вал», К. Маковський «Дети, бегущие от грозы»
3.	Навчання грамоти	Буква З, звук [з]	І. Репін «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
4.	Літературне читання	В. Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово»	І.Левітан «Озеро. Русь»

Для розвитку образної пам’яті я використовую метод „Фотограф”. Найпростішою технологією його використання є те, що вчитель на звороті дошки записує слова, а учні повинні  за певний відрізок часу запам’ятати їх, при цьому не заучувати, а намагатися скласти образи. Час та кількість слів, яке дається на виконання завдання,  залежить від рівня учнів та вікової категорії. Так на початок навчального року учні 1 класу за 30 секунд запам’ятовували 6 слів, на кінець І семестру кількість слів збільшилася удвічі.

Більш цікавішим є варіант, коли учням пропонується таблиця з образами. Задача у тому, щоб за 20 секунд запам’ятати якнайбільше малюнків. Через 20 секунд таблиця прибирається, а учні повинні намалювати, записати  або назвати ті образи, які запам’ятали.

Наша пам'ять - це велике сховище. Коли ми заходимо туди і бачимо величезну купу різноманітних речей, то привертають погляд  найбільш барвисті. Суспільство розвивається такими темпами, що за кожні 40 хвилин у світі надходить скільки інформації, стільки її є в «Британській енциклопедії». За останні 10 років об’єм наукової інформації і відкриттів перебільшив усе, що було зроблено наукою за тисячі років її існування.

Навчити учня орієнтуватися у цьому інформаційному світі допомагають прийоми ейдетики. Ейдос – з грецької «образ», а ейдетика – це вміння працювати з живою уявою, використовуючи мнемічні прийоми. Людина з такою пам’яттю швидко та ефективно працює з великою кількістю інформації без напруження і перевантаження психічної діяльності.

Школа ейдетики представляє нову освітню технологію, що дозволяє кожному учню комфортно та легко здобувати нові знання у будь-якому віці, отримуючи задоволення від реалізації своїх здібностей.

       Після дитячого садочка у багатьох із дітей виникають труднощі у такій знайомій та простій вправі, як вивчення віршів. Недарма батьки нарікають на те, що у садочку діти вчили вірші залюбки та легко, а у школі це перетворюється на важку та нудну роботу. Тому виникає питання: як зацікавити дітей?

 Метод ейдетики я використовую при вивченні віршів, математичних цифр, правил, під час пізнавальних вправ.

До вивчення віршів підходжу індивідуально, враховуючи психічні пізнавальні особливості кожної дитини. Деяким краще запам’ятовувати вірші спираючись їх на слух (аудіали), іншим подобається уявляти себе головним персонажем вірша (візуали), третім - відтворювати дії рухами (кінестети), четвертим – легше закодувати вірші, залишивши початкові букви (дігітали). Головне, щоб цей процес став творчим, цікавим і приносив задоволення та результат. Тому на уроках знайомлю з усіма методами вивчення віршів, щоб учні змогли знайти і застосувати зручний для себе.

У своїй роботі практикую запам’ятовування віршів за допомогою:

 Вивчення віршів за допомогою уяви - найбільш простий і використовується дітьми самостійно та підсвідомо. Набагато легше запам’ятати, що бачимо, уявляємо, ніж те, що завчаємо механічно. Тому, вивчаючи вірш за допомогою цього методу, потрібно лише уявити всі події, що відбуваються у вірші, з точки зору діючої особи, використовуючи предмети, що знаходяться навколо людини, як підказку.

ГРА «РИМОВАНИЙ МУЛЬТИК»

У дитячому садочку

Є акваріум в куточку,

А в акваріумі рибки

Миготять туди – сюди,

І на всіх вони крізь шибку

Поглядають із води.

Н.Забіла

При вивченні вірша дітям пропоную заплющити очі та уявити, що вони знаходяться у дитячому садочку, а в кутку кімнати стоїть акваріум. Вони дивляться на нього і уявляють, як рибки миготять туди-сюди. І здається, що рибки на всіх поглядають, як скрізь шибку, із води. Можна очі не заплющувати, а використовувати підказки: шафа, як акваріум; книги, як рибки.

Цей метод засвоюють дуже швидко діти, у яких добре розвинута уява і немає психологічного протесту. І навпаки, дітям із математичним мисленням цей метод може здаватися важким і незручним. Метод краще використовувати для запам’ятовування невеликих легко римованих віршів з яскравими образами.

Кінетична пам'ять – це пам'ять на відчуття та рухи. Учням, у яких розвинутий цей вид пам’яті, краще не тільки уявляти події, що відбуваються у віршику, а й самим відтворювати ці події. Наприклад:

Індик в миску воду лив,

Індик шию довго мив,

Індичатко помагало -

Індика за хвіст тримало.

І гусак почав сваритись:

- Індики, а годі митись!

Г.Чубач

При вивченні цього віршика за допомогою кінетичної пам’яті пропоную дітям відчути себе індиком і виконувати  всі дії, що є у тексті. Тобто, дитина встає і уявно тримає у руках миску і ллє туди воду. Потім імітує, як індик довго миє шию, оглядається та бачить, як індичатко тримає його за хвіст. Далі уявляє себе гусаком, що свариться (імітує рухи при сварці) на індика. Цей метод краще підходить учням, яким подобається рухатись.

Метод логічних скорочень (абревіатури) – це метод зручного скорочення слів, який є елементом скорочитання. Слово скорочується таким чином, щоб за деякими його буквами можна було здогадатися про його значення. Цей метод краще застосовувати для вивчення правил, тематичних визначень тощо. Він найбільше підходить школярам, в яких погано розвинена уява. Творчий процес відбувається тоді, коли діти починають здогадуватися про зміст слова по скороченому запису цього слова, записуючи його в пам’яті на рефлекторному рівні. Наприклад:

У рябого кошеняти,

Завелися грошенята.

Скік мале у магазин

Та й купило апельсин.

Розкусило, - там водиця.

Апельсин цей не годиться!

І побігло в магазин:

«Дайте з салом апельсин.»

Записуємо:

У ряб.  к - ти

Зав-ся  гр – та

Ск. м. у маг-н

Та й куп. ап-н.

Роз-ло, там в-ця,

Ап-н цей не год-ся!

І п-ло в маг-н:

«Д-те з с-м ап-н.»

Дуже часто виникають питання: як змусити дитину переказати текст, який складно уявити; як навчити писати переказ близько до тексту; швидко і легко запам’ятовувати вірші?

Молодшим школярам досить складно утримувати уявний образ без його підкріплення. Тому часто використовую графічне зображення поняття – метод піктограм. Цей прийом допомагає збагаченню словникового запасу, розвитку мовної активності. Не обов’язково бути художником. Адже треба зобразити лише фрагмент потрібного предмета і головне пояснити це дітям. Піктограми подаю чорно-білі. Відсутність кольору полегшує обробку інформації мозком. Але не до кожного слова можна одразу намалювати піктограми, цьому потрібно вчитися, крокуючи певними етапами:

         Поетапне виконання вправи

         Спочатку для опанування цієї методики потрібен певний час, але згодом при сформованих навичках опрацювання тексту буде йти швидше і якість його запам’ятовування буде вищою. Наприклад, вивчаючи вірш:

Що таке Батьківщина?

                            Що таке Батьківщина?

                            За віконцем калина,

                            Тиха казка бабусі,

                            Ніжна пісня матусі,

                            Дужі руки у тата,

                            Під тополями хата,

                                      Під вербою криниця,

                            В чистім полі пшениця.

                                                                   П.Боднарчук

Виходить ось така піктограма:

         Метод ейдетики використовую і на уроках математики. Так, при вивченні теми «Множення числа на нуль», практикую пояснення  такого плану:

Як ти думаєш, на що схожий нуль?

На м'яч, на обруч, на бублик, на колесо, ... - відповідає дитина.

Так! Молодець! А ще нуль схожий на величезний капелюх, у якому сховався нуль. А якщо капелюхом накрити гусака, то залишиться капелюх, тобто 2х0=0. Висновок: при множенні будь-якого числа на нуль, буде нуль.

Якщо гусак подивиться в дзеркало, то побачить самого себе, тобто

2 х 1 = 2. Висновок: при множенні будь-якого числа на одиницю, буде саме число.

Діти легко за правилами ейдетики запам’ятовують цифри, перетворюючи їх на образ, який вони їм нагадують. Вивчення кожної цифри починається з магічних слів: «Уявіть собі!».

Ейдетика допомагає у вивченні будь-якого предмета: математики, історії, літератури, хімії, фізики, іноземних мов за допомогою прийому мнемотехніки.

Мнемоніка (грец.τὰ μνημονικά-мистецтво запам'ятовування), мнемотехніка- сукупність спеціальних прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування потрібної інформаціїі збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення асоціацій (зв'язків).

Наприклад, дитині важко запам'ятати слово «ложка» англійською - spoon . Але для цього достатньо лише уявити собі щось неординарне, веселе. Наприклад, людина, яка любить поспати - спун - спить, згорнувшись клубочком в ложці.

Ship - корабель. Корабель з такими шипами дуже сильно колеться.

Shore - берег. Весь берег був просто усипаний шортами.

Cock - півень . Півень у нас працює кухарем (кок) на кораблі.

Carrot - морква. Кріт з прекрасним апетитом гризе свіжу морквину.

Прийом мнемотехніки доцільно використовувати при вивченні певних правил. Наприклад, на уроці російської мови мнемовирази для полегшення  запам’ятовування правил:

У девчонки чужой парчовый башмачок — нехорошо.

Надеваю одежду, одеваю — Надежду (для запоминания употребления «одевать» и «надевать»).

Не чудесно, не прекрасно, а ужасно и опасно букву «Т» писать напрасно в словах «вкусный, интересный» (в этой фразе собраны 7 слов, где не пишется «Т» между «С и Н»).

Також прийом мнемотехніки використовується і в життєвих ситуаціях: порядок переведення стрілок годинника на літній, зимовий періоди визначається правилом перших літер (російською мовою): «ВВ — весной вперед, ОО — осенью обратно».

         Ейдетики стверджують, що не буває поганої пам’яті, а ми просто часто не вміємо нею користуватися. А причина цього – недостатньо розвинене асоціативне мислення. Головне запитання  під час тренування асоціативного мислення звучить так: «Про що ти подумав?» Наприклад, я пропоную дітям подивитися на чорно-білі картинки і сказати, про який колір вони подумали і обов’язково пояснити чому. Або навпаки, називаю будь-який колір і запитую, про який предмет подумали діти.

         Дуже добре сприяє розвитку асоціативного мислення використання друдлів. Друдли – це загадка-головоломка; малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке.

Наприклад, я показую друдл у вигляді дужки та говорю: «Подивіться на цю картинку. Про що ви подумали?» І пропоную дітям домалювати той образ, який побачили. 

Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач, допомагає у розвитку математичного мислення. Свою думку дитина має обов’язково обґрунтувати, що спонукає її до мовленнєвої діяльності. Найчастіше таку форму роботи я використовую у вільний та позаурочний час.

Образне мислення підвищує мотивацію навчання, так як воно веде до співпраці і спільної творчості учня і вчителя. Спробувавши його прийоми, стає цікаво і захоплююче! Скільки різних емоцій вихлюпують діти в такому творчому пошуку. Сила методу в його простоті! Бо кожна дитина особлива, талановита, обдарована. Кожна дитина має свій потенціал можливостей і сферу діяльності, в якій може стати лідером. І чим раніше вона усвідомить і відчує свої здібності і таланти, тим більше у неї шансів досягти успіху.

 Висновки

 Образне мислення сприяє всебічному розвитку учнів, покращенню їх пам’яті. Це допомагає працювати творчо і цікаво, а для дитини такий урок стає найулюбленішим.

З опорою на образи учні краще сприймають інформацію – це є їх підтримкою у складних процесах розуміння, запам’ятовування та згадування, протягом уроку зберігається розумова активність, розвивається уява.

Будь-який вихованець засвоює матеріал у процесі гри, не помічаючи інтелектуального навантаження, швидко, весело.

Коли я вперше використала вправи за методикою образного мислення, то відразу помітила, як цікаво дітям. Першокласники швидко запам’ятали всі цифри, навіть ті діти, які прийшли не підготовленими до школи. Завдяки методам ейдетики,  швидко вивчають скоромовки та вірші. Четверта частина класу після уроку знають вірш напам’ять. Діти, які відмовлялися вчити вірші, тепер із цікавістю дивляться на дошку і повторюють  рядки вірша. Учні можуть переказати невеликі тексти.

Звичайно, не всі можуть з першого разу свідомо залучити свою уяву й перенестися у фантастичний простір. На перших етапах я допомагала дітям, вчила уявляти, фантазувати, а потім тільки націлювала їх на те, що уявляти потрібно тільки кумедне, веселе, незвичне. Не слід запам’ятовувати – лише уявляти слова, подумки їх пов’язувати одне з одним у ланцюжок казкових подій.

Пам'ять дітей у молодшому шкільному віці дуже активна, і це потрібно використовувати. Не слід забувати, що основа пам’яті – уява. Розвиток уяви молодших школярів насамперед залежить від зацікавленості дитини. Яскраві образи, нестандартні порівняння зрозумілі дитині, запам’ятовуються набагато краще, ніж багаторазове повторювання незрозумілих понять. Фантазія дітей така унікальна, яскрава, часом відкривається з несподіваного боку, змушуючи вирувати нашу уяву. Та й кілька хвилин на уроці здорового, доброго гумору підвищують бажання працювати як учителя так і  для учня.

Ми живемо у час болісної зміни ціннісних орієнтирів, навколо буяє буревій соціальних протиріч. Як знайти у цьому світі місце молодій людині? Ясно одне,  що до знань, вмінь, навичок з предмету або професії необхідні такі особисті якості, як гнучкість мислення, вміння діяти у незнайомій ситуації, нести відповідальність за рішення та вчинки.

Я вважаю, що важливим  є те, щоб мої вихованці йшли по життю з вогником любові та радості у душі. Тоді потихеньку, загальними зусиллями учень перетвориться із посудини, яку треба наповнити, у факел, який треба запалити.

Робота у такому напрямку приносить результати. Мої учні активні учасники міжнародних дистанційних олімпіад з математики, російської мови, логіки, а також з природничих інтерактивних конкурсів «Геліантус», «Колосок».

Література

1.     Артихович В.В. Сходинки творчого мислення. –К.: Інститут економіки і права «Крок», 2003.

2.     Богайчук Р.В. Талановита дитина. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.

3.     Калачикова О. Практика ейдетики // Початкова освіта. – 2006. - №3

4.     Крапівіна О. Запам’ятати з опорою на образ // Початкова школа

5.     Матюгин И.Ю. Развитие памяти и внимания- М.: Рипол класик, 2009.

6.     Чепурний Г., Палійчук Ю. Як навчитися легко вчитися. – Вінниця: Центр освітніх технологій «Школа ейдетики», 2005.

7.     И.Ю.Матюгин, И.К.Рыбникова. Методы развития памяти, образного мышления, воображения - М., Эйдос, 1996

8.     Зламанюк Л.М. Випереджальні завдання як засіб активізації розвитку образного мислення школярів// Педагогічні науки: Збірник наукових праць. Вип. 21. – Херсон: Айлант, 2001. – С.112-118.

9.     Зламанюк Л.М. Теоретичні засади розвитку образного мислення старшокласників// Педагогічні науки: Збірник наукових праць. Вип. 20. Частина ІІ. – Херсон: Айлант, 2001. – С.63-66.